Эналаприл астрафарм инструкция по применению

Эналаприл-Астрафарм табл. 10 мг блистер №10

Эналаприл астрафарм инструкция по применению

діюча речовина:enalapril;

1 таблетка містить Еналаприлу малеату5 мг, 10 мг або 20 мг;

допоміжні речовини:

для таблеток по 10 мг: лактоза, моногідрат; крохмаль картопляний; повідон; магнію стеарат; барвник «Азорубін» (кармоїзин) (Е 122);

для таблеток по 20 мг: лактоза, моногідрат; крохмаль картопляний; повідон; магнію стеарат.

Лікарська форма

Таблетки.

Основні фізико-хімічні властивості:

таблетки по 10 мг: таблетки рожевого кольору з вкрапленнями більш інтенсивного забарвлення, плоскоциліндричної форми зі скошеними краями і рискою;

таблетки по 20 мг: таблетки білого кольору плоскоциліндричної форми зі скошеними краями і рискою.

Фармакотерапевтична група

Інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту, монокомпонентні.

Код ATХ C09A A02.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Еналаприл-Астрафарм (еналаприлу малеат)– сіль малеїнової кислоти еналаприлу, похідної двох амінокислот, L-аланіну та L-проліну.

Механізм дії

Ангіотензинперетворювальний фермент – пептидилова дипептидаза, яка каталізує конверсію ангіотензину І у пресорну субстанцію ангіотензин ІІ. Після абсорбції еналаприл гідролізується до еналаприлату, який пригнічує АПФ.

Пригнічення АПФ спричиняє зниження рівня у плазмі крові ангіотензину ІІ, що призводить до збільшення активності реніну плазми крові (через пригнічення негативного зворотного зв’язку між активністю ангіотензину ІІ і вивільненням реніну) і зменшення секреції альдостерону.

АПФ є ідентичним до кінінази II. Таким чином, Еналаприл-Астрафарм також може блокувати розщеплення брадикініну, сильного вазодепресорного пептиду. Однак значення цього явища для терапевтичного ефекту препарату залишається нез’ясованим.

Механізм, завдяки якому Еналаприл-Астрафарм знижує артеріальний тиск, передусім пов’язують з пригніченням активності ренін-ангіотензин-альдостеронової системи. Еналаприл-Астрафарм може проявляти антигіпертензивний ефект навіть у пацієнтів з низькореніновою гіпертензією.

Застосування Еналаприлу-Астрафарм у разі артеріальної гіпертензії спричиняє зниження артеріального тиску у пацієнтів у горизонтальному і вертикальному положеннях без істотного збільшення частоти серцевого ритму.

Симптоматична постуральна гіпотензія виникає нечасто. У деяких пацієнтів досягнення оптимального зниження артеріального тиску може потребувати кількох тижнів терапії. Раптова відміна Еналаприлу-Астрафарм не асоціювалася зі швидким підвищенням артеріального тиску.

Ефективне пригнічення активності АПФ зазвичай досягається через 2-4 години після перорального прийому разової дози еналаприлу.

Початок антигіпертензивної активності зазвичай спостерігається через 1 годину, а пікове зниження артеріального тиску досягається через 4-6 годин після прийому препарату. Тривалість ефекту залежить від дози.

Але у разі застосування у рекомендованих дозах антигіпертензивний та гемодинамічний ефекти зберігалися щонайменше протягом 24 годин.

У ході досліджень у пацієнтів з есенціальною гіпертензією зниження артеріального тиску зазвичай супроводжується зменшенням периферичного опору артерій зі збільшенням серцевого викиду і незначним прискоренням серцевого ритму або без такого.

Після застосування Еналаприлу-Астрафарм зазвичай збільшується нирковий кровотік; швидкість гломерулярної фільтрації зазвичай не змінюється. Ознак затримки натрію або води не виявлено.

Однак у пацієнтів з низькими вихідними рівнями гломерулярної фільтрації ці рівні зазвичай підвищувалися.

У пацієнтів з цукровим діабетом або без нього з хворобою нирок після застосування еналаприлу спостерігалося зменшення альбумінурії, екскреції із сечею IgG і загального протеїну сечі.

При сумісному прийомі з тіазидними діуретиками гіпотензивні ефекти препарату Еналаприл-Астрафарм щонайменше адитивні. Еналаприл-Астрафарм може знизити або попередити розвиток тіазид-індукованої гіпокаліємії.

У пацієнтів із серцевою недостатністю, які приймають серцеві глікозиди та діуретики, прийом перорального або ін’єкційного препарату Еналаприл-Астрафарм асоціювався зі зниженням периферичного опору та тиску крові.

Серцевий викид збільшувався, а частота серцевих скорочень (зазвичай збільшена у пацієнтів із серцевою недостатністю) зменшувалася. Також знижувався тиск у кінцевих легеневих капілярах.

Покращувалася переносимість фізичного навантаження та зменшувалася тяжкість серцевої недостатності, оцінені за критеріями NYHA (NewYorkHeartAssociation). Ці ефекти зберігалися протягом тривалого лікування.

У пацієнтів з легкою та помірною серцевою недостатністю еналаприл сповільнював прогресування дилатації/збільшення міокарда та серцевої недостатності, про що свідчили знижені кінцевий діастолічний та систолічний об’єми лівого шлуночка та покращена фракція викиду.

Клінічна фармакологія у дітей

Досвід застосування дітям віком від 6 років з артеріальною гіпертензією обмежений. У ході досліджень за участю дітей з артеріальною гіпертензією віком від 6 до 16 років з масою тіла ≥ 20 кг і швидкістю клубочкової фільтрації >30 м2 мл/хв/1,7Зм2  пацієнти, які важили

Источник: https://mypharmacy.com.ua/Enalapril-Astrafarm/instruction/50301/

Эналаприл-Астрафарм :: Инструкция по применению :: Показания и противопоказания

Эналаприл астрафарм инструкция по применению

для медичного застосування лікарського засобу

C клад

діюча речовина: enalapril;

1 таблетка містить Еналаприлу малеату5 мг, 10 мг або 20 мг;

допоміжні речовини:

для таблеток по 10 мг: лактоза, моногідрат; крохмаль картопляний; повідон; магнію стеарат; барвник «Азорубін» (кармоїзин) (Е 122);

для таблеток по 20 мг: лактоза, моногідрат; крохмаль картопляний; повідон; магнію стеарат.

Лікарська форма

Таблетки.

Основні фізико-хімічні властивості:

таблетки по 10 мг: таблетки рожевого кольору з вкрапленнями більш інтенсивного забарвлення, плоскоциліндричної форми зі скошеними краями і рискою;

таблетки по 20 мг: таблетки білого кольору плоскоциліндричної форми зі скошеними краями і рискою.

Фармакотерапевтична група

Інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту, монокомпонентні.

Код ATХ C09A A02.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Еналаприл-Астрафарм (еналаприлу малеат)– сіль малеїнової кислоти еналаприлу, похідної двох амінокислот, L-аланіну та L-проліну.

Механізм дії

Ангіотензинперетворювальний фермент – пептидилова дипептидаза, яка каталізує конверсію ангіотензину І у пресорну субстанцію ангіотензин ІІ. Після абсорбції еналаприл гідролізується до еналаприлату, який пригнічує АПФ.

Пригнічення АПФ спричиняє зниження рівня у плазмі крові ангіотензину ІІ, що призводить до збільшення активності реніну плазми крові (через пригнічення негативного зворотного зв’язку між активністю ангіотензину ІІ і вивільненням реніну) і зменшення секреції альдостерону.

АПФ є ідентичним до кінінази II. Таким чином, Еналаприл-Астрафарм також може блокувати розщеплення брадикініну, сильного вазодепресорного пептиду. Однак значення цього явища для терапевтичного ефекту препарату залишається нез’ясованим.

Механізм, завдяки якому Еналаприл-Астрафарм знижує артеріальний тиск, передусім пов’язують з пригніченням активності ренін-ангіотензин-альдостеронової системи. Еналаприл-Астрафарм може проявляти антигіпертензивний ефект навіть у пацієнтів з низькореніновою гіпертензією.

Застосування Еналаприлу-Астрафарм у разі артеріальної гіпертензії спричиняє зниження артеріального тиску у пацієнтів у горизонтальному і вертикальному положеннях без істотного збільшення частоти серцевого ритму.

Симптоматична постуральна гіпотензія виникає нечасто. У деяких пацієнтів досягнення оптимального зниження артеріального тиску може потребувати кількох тижнів терапії. Раптова відміна Еналаприлу-Астрафарм не асоціювалася зі швидким підвищенням артеріального тиску.

Ефективне пригнічення активності АПФ зазвичай досягається через 2-4 години після перорального прийому разової дози еналаприлу.

Початок антигіпертензивної активності зазвичай спостерігається через 1 годину, а пікове зниження артеріального тиску досягається через 4-6 годин після прийому препарату. Тривалість ефекту залежить від дози.

Але у разі застосування у рекомендованих дозах антигіпертензивний та гемодинамічний ефекти зберігалися щонайменше протягом 24 годин.

У ході досліджень у пацієнтів з есенціальною гіпертензією зниження артеріального тиску зазвичай супроводжується зменшенням периферичного опору артерій зі збільшенням серцевого викиду і незначним прискоренням серцевого ритму або без такого.

Після застосування Еналаприлу-Астрафарм зазвичай збільшується нирковий кровотік; швидкість гломерулярної фільтрації зазвичай не змінюється. Ознак затримки натрію або води не виявлено.

Однак у пацієнтів з низькими вихідними рівнями гломерулярної фільтрації ці рівні зазвичай підвищувалися.

У пацієнтів з цукровим діабетом або без нього з хворобою нирок після застосування еналаприлу спостерігалося зменшення альбумінурії, екскреції із сечею IgG і загального протеїну сечі.

При сумісному прийомі з тіазидними діуретиками гіпотензивні ефекти препарату Еналаприл-Астрафарм щонайменше адитивні. Еналаприл-Астрафарм може знизити або попередити розвиток тіазид-індукованої гіпокаліємії.

У пацієнтів із серцевою недостатністю, які приймають серцеві глікозиди та діуретики, прийом перорального або ін’єкційного препарату Еналаприл-Астрафарм асоціювався зі зниженням периферичного опору та тиску крові.

Серцевий викид збільшувався, а частота серцевих скорочень (зазвичай збільшена у пацієнтів із серцевою недостатністю) зменшувалася. Також знижувався тиск у кінцевих легеневих капілярах.

Покращувалася переносимість фізичного навантаження та зменшувалася тяжкість серцевої недостатності, оцінені за критеріями NYHA (NewYorkHeartAssociation). Ці ефекти зберігалися протягом тривалого лікування.

У пацієнтів з легкою та помірною серцевою недостатністю еналаприл сповільнював прогресування дилатації/збільшення міокарда та серцевої недостатності, про що свідчили знижені кінцевий діастолічний та систолічний об’єми лівого шлуночка та покращена фракція викиду.

Клінічна фармакологія у дітей

Досвід застосування дітям віком від 6 років з артеріальною гіпертензією обмежений. У ході досліджень за участю дітей з артеріальною гіпертензією віком від 6 до 16 років з масою тіла ≥ 20 кг і швидкістю клубочкової фільтрації >30 м2 мл/хв/1,73м2 пацієнти, які важили

Источник: https://MedTab.com.ua/enalapril-astrafarm/instrukciya/

Эналаприл-Астрафарм инструкция, аналоги и состав

Эналаприл астрафарм инструкция по применению

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: Enalapril;

L-пролін, 1-[N-[1-етоксикарбоніл)-3-фенілпропіл]-L-аланіл]-(S)-(Z)-2 – бутендіоат;

основні фізико-хімічні властивості: таблетки білого кольору (0,02г) або таблетки рожевого кольору з вкрапленнями більш інтенсивного забарвлення (0,01г); плоскоциліндричної форми з фаскою і рискою.

склад: одна таблетка містить еналаприлу малеату 0,01 г;

допоміжні речовини: цукор молочний, крохмаль картопляний або кукурудзяний, полівінілпіролідон низькомолекулярний медичний, магнію стеарат, барвник Е 122.

склад: одна таблетка містить еналаприлу малеату 0,02 г;

допоміжні речовини: цукор молочний, крохмаль картопляний, або кукурудзяний, полівінілпіролідон низькомолекулярний медичний, магнію стеарат.

Форма випуску. Таблетки.

Фармакотерапевтична група.

Інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту. Код АТС С09АА02.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. ЕНАЛАПРИЛ-АСТРАФАРМ – інгібітор ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ). Фармакологічну активність проявляє метаболіт еналаприлу – еналаприлат.

Препарат пригнічує утворення ангіотензину II і запобігає його судинозвужувальній дії, знижує рівень альдостерону в плазмі крові, пригнічує розпад брадикініну, посилює синтез простагландину Е2.

Викликає антигіпертензивний ефект, знижуючи загальний периферичний судинний опір, зменшує пiслянавантаження, знижує тиск у правому передсерді та малому колі кровообігу.

Фармакокінетика.Після прийому внутрішньо близько 60 % прийнятої дози абсорбується з травного тракту. У печінці ЕНАЛАПРИЛ-АСТРАФАРМ піддається гідролізу, у результаті чого утворюється еналаприлат, який і блокує ангіотензинперетворюючий фермент, пригнічуючи утворення ангіотензину II.

Максимальна концентрація ЕНАЛАПРИЛ-АСТРАФАРМу в сироватці крові досягається через 1 годину, еналаприлату – через 3-4 години після прийому. Препарат діє протягом 12-24 годин, починає виводитися з плазми крові вже через 6 годин, повна екскреція – через 30-35 годин.

Основний шлях виведення – через нирки, 94 % прийнятого внутрішньо ЕНАЛАПРИЛ-АСТРАФАРМу виводиться у вигляді еналаприлату. Період напіввиведення енаприлату становить близько 11 годин.

Показання для застосування. Артеріальна гіпертензія; реноваскулярна гіпертензія;

застійна серцева недостатність.

Спосіб застосування та дози. Дози препарату підбираються індивідуально, залежно від стану хворого.

При артеріальній гіпертензії початкова доза становить 5 мг один раз на добу. При недостатньому ефекті дозу збільшують до 10-20 мг на добу. Середня підтримуюча доза – 10-20 мг 1-2 рази на добу. Максимальна добова доза становить 40 мг.

При реноваскулярній гіпертензії ЕНАЛАПРИЛ-АСТРАФАРМ призначають спочатку в дозі 5 мг на добу, поступово збільшуючи дозу. Підтримуюча доза – 10-20 мг 1-2 рази на добу. Добова доза не повинна перевищувати 40 мг.

При застійній серцевій недостатності початкова доза становить 2,5 мг, потім, у випадку відсутності ефекту, дозу слід поступово збільшувати до середньої підтримуючої дози 20 мг на добу в 1 або 2 прийоми. Ефект терапії оцінюють через 4 тижні від початку прийому препарату.

У пацієнтів з порушеннями функції нирок, якщо кліренс креатиніну менший 30 мл/хв, доза препарату становить 2,5-5 мг на добу. Максимальну дозу, що становить 10-20 мг на добу, перевищувати не слід. Доцільно при необхідності збільшити інтервали між прийомами препарату.

Якщо пацієнт приймає діуретики, то за 2-3 дні до призначення ЕНАЛАПРИЛ-АСТРАФАРМу їх слід відмінити. Якщо це неможливо, необхідно починати лікування з мінімальної початкової дози під ретельним медичним наглядом.

Хворим, які лікуються гемодіалізом, призначають 2,5 мг ЕНАЛАПРИЛ-АСТРАФАРМУ в день діалізу, у інші дні лікар підбирає дозу залежно від рівня артеріального тиску. Режим дозування ЕНАЛАПРИЛ-АСТРАФАРМу – 1-2 рази на добу.

Препарат можна приймати незалежно від прийому їжі.

Безпека та ефективність ЕНАЛАПРИЛ-АСТРАФАРМу у дітей не встановлена, тому дітям його не призначають.

Побічна дія.

У окремих випадках спостерігаються:

 з боку серцево-судинної системи: зрідка – артеріальна гіпотензія (у т.ч. ортостатична), особливо після прийому першої дози препарату, непритомність, у поодиноких випадках – біль у грудній клітці, стенокардія, порушення серцевого ритму;

з боку ЦНС: головний біль, запаморочення, підвищена втомлюваність, астенія; порушення сну, нервозність, депресії, парестезії;

 з боку дихальної системи: сухий кашель, захриплість голосу, у поодиноких випадках – бронхоспазм, задишка, ринорея; фарингіт;

 з боку травного тракту та печінки: зміна смакових відчуттів, нудота, діарея,

холестаз, підвищення активності печінкових трансаміназ та вмісту білірубіну за рахунок порушення функції печінки з ураженням та некрозом гепатоцитів;

 з боку м’язової системи: судоми м’язів;

 з боку сечовидільної системи: у пацієнтів з порушенням функції нирок, та у пацієнтів, які приймають діуретики, спостерігається оборотне підвищення показників креатиніну і сечовини в сироватці крові, протеїнурія, які після відміни препарату нормалізуються;

 з боку системи кровотворення: анемія, нейтропенія, лейкопенія, тромбоцитопенія, дуже рідко – агранулоцитоз;

 алергічні реакції: шкірні висипи, в т.ч. з еозинофілією ангіоневротичний набряк, температурними реакціями, болями в суглобах.

Протипоказання. Ангіоневротичний набряк в анамнезі, порфірія, вагітність, лактація, дитячий вік, прогресуюча азотемія при двосторонньому стенозі ниркових артерій або стенозі ниркової артерії єдиної нирки, гіперкаліємія, підвищена чутливість до ЕНАЛАПРИЛ-АСТРАФАРМу та інших інгібіторів АПФ.

Передозування. Передозування препарату може призвести до артеріальної гіпотензії та погіршення перфузії життєво важливих органів.

Лікування: необхідно надати пацієнту горизонтального положення, підняти нижні кінцівки. Показане промивання шлунка з подальшим призначенням активованого вугілля.

У більш серйозних випадках проводять заходи, спрямовані на стабілізацію АТ (в умовах стаціонару – введення 0,9 % натрію хлориду або плазмозамінників, при тяжких ступенях передозування можливе проведення гемодіалізу та внутрішньовенне введення ангіотензину).

У випадку ангіоневротичного набряку призначають антигістамінні препарати.

Особливості застосування. Пацієнти похилого віку більш чутливі до інгібіторів АПФ, можлива надмірна гіпотензія. ЕНАЛАПРИЛ-АСТРАФАРМ мало впливає на статеву функцію.

З обережністюслід призначати препарат хворим з двостороннім стенозом ниркових артерій або стенозом ниркової артерії єдиної нирки. Хворим зі зниженою функцією нирок слід зменшити разову дозу препарату і/абозбільшити інтервал між прийомами.

З особливою обережністю (враховуючи співвідношення користь/ризик) слід призначати препарат після операції трансплантації нирки, хворим з порушеннями кровотворення, аутоімунними захворюваннями, вираженими аортальним чи мітральним стенозами, іншими захворюваннями з обструкцією шляхів відтоку з лівого шлуночка.

У випадках гіповолемії у зв’язку з попередньою терапією салуретиками до призначення ЕНАЛАПРИЛ-АСТРАФАРМу необхідно компенсувати втрату рідини і солей.

З обережністю призначають препарат хворим з порушеннями функції печінки.

Слід з обережністю призначати ЕНАЛАПРИЛ-АСТРАФАРМ одночасно з імунодепресантами.

У пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю препарат можна застосовувати разом з серцевими глікозидами і діуретиками.

Зниження ефективності ЕНАЛАПРИЛ-АСТРАФАРМу можливе у випадку споживання їжі з високим вмістом натрію хлориду.

Під час лікування ЕНАЛАПРИЛ-АСТРАФАРМом не слід вживати алкоголь через ризик розвитку гіпотензії.

У випадку розвитку побічних ефектів або набряку Квінке ЕНАЛАПРИЛ-АСТРАФАРМ необхідно відмінити і призначити відповідне лікування.

 Препарат слід відмінити перед дослідженням функції паращитовидної залози.

 При тривалому застосуванні препарату необхідно контролювати показники периферичної крові.

Для препаратів групи інгібіторів АПФ можлива перехресна гіперчутливість.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

При одночасному застосуванні ЕНАЛАПРИЛ-АСТРАФАРМ та калійзберігаючих діуретиків (спіронолактон, триамтерен, амілорид), особливо у хворих з порушеннями функції нирок, можливий розвиток гіперкаліємії. Гіперкаліємія може бути спровокована одночасним з ЕНАЛАПРИЛ-АСТРАФАРМом прийомом циклоспорину, препаратів калію, харчових добавок, які містять калій.

Застосування ЕНАЛАПРИЛ-АСТРАФАРМ разом з діуретиками, бета-адреноблокаторами, блокаторами кальцієвих каналів, гідралазином, празозином посилює гіпотензивну дію на фоні прийому препарату.

При одночасному застосуванні ЕНАЛАПРИЛ-АСТРАФАРМ :

з нестероїдними протизапальними препаратами (особливо індометацином) можливе зниження активності ЕНАЛАПРИЛ-АСТРАФАРМ ;

з препаратами літію можлива затримка виведення літію з організму і, відповідно, посилюється ризик виникнення побічних та токсичних ефектів літію;

з препаратами наперстянки клінічно значущої взаємодії не відмічено.

ЕНАЛАПРИЛ-АСТРАФАРМ посилює дію алкоголю, зменшує період напіввиведення теофіліну; циметидин подовжує період напіввиведення ЕНАЛАПРИЛ-АСТРАФАРМ .

Засоби, що пригнічують функцію кісткового мозку, разом з ЕНАЛАПРИЛ-АСТРАФАРМом підвищують ризик нейтропенії чи агранулоцитозу.

При одночасному призначенні препарату з естрогенами останні можуть зменшувати антигіпертензивний ефект препарату за рахунок затримки рідини в організмі.

Симпатоміметики можуть послаблювати антигіпертензивну дію ЕНАЛАПРИЛ-АСТРАФАРМу .

Умови та термін зберігання. У сухому, захищеному від світла, недоступному для дітей місці. Термін придатності – 3 роки.

Источник: https://www.health-ua.org/lekarstva/17231-enalapril-astrafarm.html

Поделиться:
Нет комментариев

    Добавить комментарий

    Ваш e-mail не будет опубликован. Все поля обязательны для заполнения.